За твоїм круглим столом

Я приймаю себе такою, якою я є
На кожному тренінгу зі стосунків, саморозвитку ви зустрічатимете прохання сказати ці слова і дати їм опуститися вглиб себе.
Це набагато простіше сказати, ніж зробити. Якщо ви щиро спробуєте впустити в себе цю фразу – багатьом буде непросто.
Ми звикли кроїти і вибудовувати себе, працювати над собою, прокачувати навички і напрацьовувати якості. Сучасні жінки досягли величезної майстерності в переробленні себе.
Фантом «ІдеальнА» дуже живучий і вимагає величезної кількості сил та енергії для свого підтримання.
Оскільки ми живі люди з плоті й крові, а все живе неідеальне за визначенням, то цей фантом насытити неможливо. Ми починаємо чекати, що хтось зовнішній і авторитетний повідомить нам, що ми хороші, і нагородить щастям.
Поки всередині нашої душі сидить ця зозуля з вічно відкритим ротом, неможливо, боляче, тривожно приймати себе такою, якою ти є.
Масла у вогонь підливають казки, героїні яких наполегливо трудилися і виявляли чудеса терпіння, доброти і доброчесності, справлялися з тяготами, а за це Вищі Сили винагородили їх щастям і любов'ю. Тобто сигнал про те, що страждати достатньо і можна вже вважати себе прийнятною і хорошою, прийшов ззовні.
Секрет казок і легенд
Казки, легенди і притчі, як, втім, і різні релігійні писання, не призначені для буквального сприйняття.
Дуже часто персонажі казок уособлюють не зовнішніх учасників подій, а внутрішні іпостасі самої людини, що проявляються в процесі дорослішання.

Коли створювалися казки і легенди, люди були переважно неписьменними, а отже казки розповідалися більш досвідченими людьми і супроводжувалися поясненнями, тому образи й алегорії були зрозумілі слухачам.
Казки готували людей до самостійного життя і повідомляли про етапи розвитку та небезпеки на шляху. З них діти дізнавалися, що є добро і зло і що часто їх важко відрізнити.
Казки розповідали про те, що і добро, і зло можуть бути в одній людині, і доведеться їх урівноважувати і робити вибір, що потрібно слухати свої інстинкти і вчасно вчитися покладатися на свої сили, і т.д.
Тоді діти розуміли, що внутрішнього Вовка не потрібно вбити чи вигнати, йому потрібно дати роботу і місце, так само як і внутрішній Жадібниці та внутрішній Вівці. Вони всі необхідні і корисні, коли на своєму місці.
Вони, як лицарі Круглого столу, рівні за значимістю і вагою голосу та мають рівні права.

Я бачу тебе і даю тобі місце
Так як же прийняти себе?  
Зберіть свій Круглий стіл.
У важкій ситуації, коли дуже хочеться знову наступити на горло своїй пісні і почати себе кроїти під вимоги інших, спробуйте побачити кожну свою частину, навіть саму зараз незручну і таку, що заважає. Побачивши, візьміть її за руку і посадіть за круглий стіл, де так само є місце і її протилежності.
Я бачу себе Тремтливу від страху і даю їй місце, але також бачу себе Ту, що рветься вперед, і їй теж даю місце.
Я бачу себе Ту, що здалася, і даю їй місце, але я також бачу себе Готову йти до кінця і даю їй місце.
Я бачу себе Скромну і Соромливу і даю їй місце, але я також бачу себе Яскраву і Зухвалу, і їй теж є місце за круглим столом.
Я бачу себе Розгублену і я бачу себе Ту, що знає, що робити.
Я бачу ту, яка програвала, але я бачу і ту, яка перемагала.
Зберіть за круглим столом стільки своїх частин, скільки тільки зможете в даній ситуації.
Відчуйте, як вони беруться за руки і кожна врівноважує свою протилежність.
Ніхто не надто, але одна – найкраще зможе впоратися в даний момент, і при цьому кожній буде час сказати своє слово і послужити свою службу.
Відчуйте їх як підтримуюче жіноче коло.
Ваше коло. Вони всі за вас.
Спираючись на них, ви можете залишатися собою з повною вірою в те, що Всесвіт, створюючи вас, не помилився жодним атомом.

З цього місця набагато простіше сказати собі «Я приймаю себе такою, якою я є».
З цього стану стає можливо сказати іншій людині «Я приймаю тебе таким, яким ти є».